штани́ (зменшено-пестливі — штанці́, штанча́та, штаня́та, штаненя́та) — одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші (штани́ни) й закриває нижню частину тулуба та ноги; символізують статки людини: «Брати мої небагаті — нема штанів, одні лати», «Два пани, а одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав», «Дожився: штани одні, а сорочок ще менше», «Штани, як решето, а чоботи їсти просять»; про невдатного: «Не туди й штани йому стоять». Здається, і пан, а штанів нема (М. Номис); З Божої волі продав штани, купив солі (приказка); Не в свої штани убрався (М. Номис — не за свою справу взявся, перевищив свої можливості); фразеологія: без штані́в хо­́дить (бі́гає) — про дуже маленького хлопчика; в одни́х штана́х — про дуже бідного — який нічого не має, без нічого; залиши́тися без штані́в — опинитися зовсім без засобів існування, розоритися; труси́ти штана́ми (штаньми́) — боятися чого-небудь, тремтіти.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 652.