шпак (зменшено-пестливі — шпа́конько, шпаче́нько, шпачо́к) —

1) невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми; провісник весни; об’єкт жарту, — «чи шпак, чи хом’як, чи перепелиця, що воно за птиця?». Ловить, як кіт шпака (приказка); Он чорний шпак співа вгорі, Зозуля голосно кукука (Я. Щоголев); Біля села Жабокрича, Де ляхи стояли, Трьох козаків, як шпаконьків, На паль повбивали (пісня);

2) кінь або віл темно-сірої масті.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 652.