ши́шка мн. ши́шки́ — весільний обрядовий хліб, спеціально випечений та прикрашений. Настина світлиця убрана по-весільному… На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Тричі падала навколішки молода, тричі земно кланялась і просила прийняти шишку (Ф. Бурлака); у сполученні: кли́кати на ши́шки́ — у весільному обряді — просити заміжніх жінок допомогти місити, ліпити й випікати шишки, призначені для весілля. От перед весіллям, так увечері, Кличуть на шишки молодиць (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 650.