ши́нка — копчене м’ясо (перев. свинячий окіст); попередньо просолене і приправлене прянощами; здавна — різновид харчових м’ясних запасів, що зберігалися довго, аж до косовиці та жнив; також святкова їжа з такого м’яса (звичайно приправлена часником і перцем). Галя… принесла в полумиску чималий шмат шинки та й поставила на столі (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 649.