шавлі́я = шальві́я = шевлі́я = шельві́я — багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в парфумерії та кулінарії; здавна вживають у народній медицині настій або відвар з листя цієї рослини; символічні значення рослини схожі з ру­́тою (див.), тому в піснях часто обидві назви уживаються поряд: «Посходила по слідоньках [милого] шевлія та рута», «На шевлію воду грію, На руту не буду»; за народним звичаєм, в шавлію ховається молода, і ніхто там її знайти не може, крім судженого. Посію яшавлію рано у неділю (Словник Грінченка); Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (П. Чубинський); По горі, горі зацвіла шельвія (Я. Головацький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 647.