чоти́ри — назва числа 4 та його цифрового позначення із 4 одиниць; означає землю, цілісність, повноту, справедливість; Чотири-євангеліє написано чотирма апостолами; маємо чотири сторони світу, чотири стани буття (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима; дитинство, юність, зрілість, старість), чотири фази Місяця, чотири стіни, чотири кути, чотири кінці в хреста; у колядках і щедрівках натрапляємо на чергування «три-чотири», характерні для архаїчної поезії: «Кладе ж воли та у три плуги, а молодички та у чотири; кладе ж клячі у три борони, а жеребчики та у чотири; кладе стоженьки та у три шароньки, кладе шапоньки та у чотири», пор. ще: «Ішли ляхи та у три шляхи, а татари — у чотири».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 644.