четве́р — назва четвертого дня тижня (після неділі); день бога Перуна, тому чоловічий, і жінкам не радили щось у цей день починати; у році є принаймні два четверга, які в народі особливо виділено з-поміж інших — Страсний (Чистий, Сві́тлий, Жи́вний) четве́р (див. Страсни́й понеді́лок) і Сухи́й четве́р (див. Руса́лчин вели́кдень); у цілому ж це здавна звичайний робочий день після пісної середи («Не попередить четвер середи»); ще жартують про неминучість певної події, яка обов’язково відбудеться: «Згодюсь я тобі не тепер, то в четвер» або «Не тепер, так у четвер». Середа нехай не трапляється наперед четверга (М. Номис); Хто в четвер скаче, той в п’ятницю плаче (приказка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 639.