череда́ —

1) гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом; символізує неорганізовану юрбу, якою маніпулюють. Народ — як товар у череді; усякі є (приказка); Який пастух, така й череда (М. Номис); Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла (прислів’я);

2) однорічна трав’яниста рослина родинискладноцвітих; широко використовується в народній медицині.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 638.