ча́полоч = ча́полоть — багаторічна трав’яниста кореневищна, з приємним запахом рослина родини тонконогових (злакових); цвіте у травні—червні; поширена перев. на Поліссі та в Лісостепу в соснових і мішаних лісах; за тиждень до Купала з цього зілля готували ритуальний напій і пили його в ніч на Купала, щоб відігнати нечисту силу; після того, як закохані пари перестрибували через купальське вогнище, дівчата усамітнювалися і мазали одна одну цим напоєм, щоб ніколи материнського лона не торкнулися злі сили.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 634.