церко́вник —

1) особа, яка служить у церкві, але не посвячена в духовний сан (паламар, дяк і т. ін.);

2) представник духівництва, особа, що має духовний сан, пропагує релігію, духовну ідеологію.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 630.