цебе́рка = цебе́рко = цебри́ця — конічна, перев. дерев’яна, посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. А там он — з сусідньої гори — співаючи, іде солдат з цеберком (П. Тичина); Іди, іди, дощику… цебром, відром, цебрицею зо всякою пашницею (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 629-630.