цви́нтар — подвір’я і кладовище біля церкви; також просто кладовище; мерці, за повір’ям, бояться півня, тому на цвинтарях ставлять бляшаних півнів, щоб мерці не виходили з могил. А титаря на цвинтарі Вчора поховали (Т. Шевченко); Горбатий цвинтар у молодого лікаря (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 629.