хору́нжий = хору́нжевий (хорунже́нко — син хорунжого; хорунжі́вна — дочка хорунжого) —

1) за часів Козаччини — особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець. Розпустили хорунжі й бунчукові військову корогов і бунчук (П. Куліш); Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник (М. Номис);

2) в Україні XVII—XVIII ст. — особа, що входила до складу Генеральної старшини й головним чином інспектувала військо, а також була охоронцем полкового великого і малого прапора;

3) один з учасників старовинного весільного обряду.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 622-623.