хворо́ба = хоро́ба — у дохристиянських віруваннях — уосібнена зла (лиха) сила, що насилає на людей недугу, шкодить їхньому здоров’ю; тому кажуть: «Хвороба коли не вморить, то скривить», «Хвороба їде в хату рисаками, а виїжджає волами», «Хворобу не треба кликати, сама прийде». Що панська хвороба, то наше здоров’я (М. Номис); Здоровий хороби сподівайся (М. Номис); фразеологізми: на яку́ хворо́бу (хоро́бу)? — для чого? навіщо?; не твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.) хворо́ба — не твоє (його, ваше і т. ін.) діло.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 617.