фіа́лка (пестливе — фіа́лочка) — трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різнокольоровими квітками; символізує радість, але лілові фіалки — це символ жалоби на весіллі дівчини, в якої немає в живих батька; також символ дівоцтва: «На долині ходять паняночки та збирають хвіалочки на неділю на віночки; А я свій утратила Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким»; різні види рослини використовують у народній медицині. З фіалки й конвалії пахощі дишуть (А. Кримський); Ось… Азалії є запашні, конвалії свіжі, фіалочки гожі (Леся Українка); Ой зацвіли фіалочки, зацвіли, зацвіли, Та всі гори-полонини вони сподобили (коломийка); у сполученнях: нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідових, хрестоцвітих (наприклад матіола та ін.); трико́лірна (польова́) фіа́лка — братки; див. ще брат-і-сестра́.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 614.