урожа́й (врожа́й) — загальна або велика кількість, загальний або багатий збір вирощеного зерна, плодів тощо; хлібороб споконвіку дбав про добрий урожай, кажучи: «Один урожай збирай, а про другий дбай», «Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі»; добрий урожай — ознака доброї праці, тому казали: «У нероби завжди неврожай»; у народі спостережено, — «після великого врожаю часто сувора зима». Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде (М. Номис); Не проси у Бога дощу, а проси врожаю (М. Номис); Ідуть дощі. Ідуть травневі. В народі кажуть: — На врожай! — Пшениці, — кажуть, — буть, як гай (Р. Братунь).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 612-613.