умива́ння — ритуальна обрядодія, пов’язана передусім з охоронною метою; особливо оберігає людину від усього злого умивання із золотого або срібного посуду; обов’язковим цей обряд був у Великий (Страсний, Чистий) четвер; умивання мало магічні властивості: умитися молодим разом — це обіцянка побратися; це дійство характерне й для обряду весілля: молоді вмивають одне одного біля річки або криниці; зв’язок із водою був не випадковим, оскільки вода — вінець шлюбу; стародавнє умикання молодої здійснювалося біля води.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 611.