три́зна (три́знище — місце проведення тризни; три́зник — учасниктризни) —

1) у стародавніх слов’ян — завершальна частина поховального обряду, що складалася з поминальної учти, військових ігор (іноді боїв) і різних змагань; слово походить від старослов’янського «боротьба, змагання, герць», бо обряд здійснювався спочатку над загиблим вояком;

2) піднесено — поминки по небіжчикові у формі поминального обіду. В світлиці цензурній коновки бряжчать На тризні сумній Василевій (В. Самійленко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 605.