тра́пеза —

1) у монастирі — обідній стіл, стіл із їжею та частуванням, а також сама страва, їжа; жартівливе, іронічне — обід, банкет, прийняття їжі взагалі, а також страва, їжа взагалі. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (І. Микитенко); Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш);

2) = тра́пезна — монастирська їдальня;

3) = тра́пезна — західна частина церкви; притвор.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 603.