топта́ння — символ запліднювання; пор. у весільних піснях: «Не запирай, батеньку, воріття, Не пускай Івасенька молодця, бо приїде Івасенько з бояринами та й витопче сад-виноград кониками»; та сама символіка у відомій обрядовій пісні: «А ми просо витопчем…»; вираз дорі́женьку топта́ти — ходити до когось, залицятися: «Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий тебе доріженьку топче»; також символ зневаги, коли пихатий, зарозумілий «топчеться по головах», або застою, відсутності руху вперел, звідки вираз топта́тися на мі́сці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 600.