те́рлиця = те́рниця — старовинне знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.; «Суха, як терниця», — казали про сухоребру жінку; символізує балакучість: «Чого принесло цю терлицю?». Така, що постав сім терниць, то переб’є (М. Номис); Скрипить терлиця під повіткою… (Панас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 593.