стіле́ць — предмет хатньої обстановки для сидіння, що заступив у новітні часи ослін або лавку; став символом посади, бюрократичної праці; звідси з стільця зіпхнути — зайняти чуже місце на службі; на двох стільцях сидіти — виконувати дві служби, прислуговувати одразу двом господарям.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 580.