сту́па (зменшені — сту́пка, сту́почка) —

1) пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач; у народних обрядах — еротичний символ; відомим є жартівливе пояснення, звідки беруться діти: «З неба упав та в ступу попав, а з ступи виліз — і ось який виріс»; використовувалася у весільних обрядах; у казках та оповідках Баба-Яга і відьма їздять або літають на ступах; символізує тупість, нерозум (звідси — дурни́й, як сту́па); хитрого, пролазливого називають таким, «що і в ступі не влучиш», про пустослівного кажуть, що він «товче воду в ступі». Носиться, як дурень зі ступою (приказка); Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (П. Чубинський); Хто з ступою, а я з товкачем (М. Номис);

2) тільки сту́пка — дитяча народна гра.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 585.