ста́до — група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об’єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо); зневажливо про велику неорганізовану, несвідому групу людей; уживається як традиційне порівняння (як стадо, стадами); символізує замкнене коло людей, об’єднаних спільними інтересами, товариство («В яке стадо залетів, так і співай»). Без пастуха вівці не стадо (прислів’я); В чужому стаді не перебирай (приказка); Добрий пастух не покине своє стадо (прислів’я).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 577.