срі́бник = срібня́к —

1) перша срібна монета, яку карбували в Київській Русі X—XI ст.;

2) срібний карбованець або срібна монета взагалі; у сполученнях: три­́дцять срі́бників (срібнякі́в) = Іу́дині (Ю́дині) срі́бники (срібняки́) — ціна зради (за біблійною легендою — Іуда, зрадивши Ісуса Христа, одержав 30 срібних монет).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 576.