Про УКРЛІТ.ORG

співомовка

співомо́вка — гумористичний вірш, в основу якого покладено анекдот, прислів’я і т. ін.; пор., у С. Руданського: «Хто буде їсти?» — пан питає. «Я йду!» — циган каже. «Хто йде жати?» — пан питає. «То громада скаже!»; народними співомовками-афоризмами стало багато пісенних (часом анекдотичних) цитат: «І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавцілежить, і не буду тужить»; «Ішла баба-гомонуха, гаман загубила, а я йшов та й знайшов, мене мати била», — «Нащо тобі, мій синочку, цей гаман іздався?» — «На табаку, на тютюн, щоб не розсипався!»; «Оженився навісний та взяв біснувату, та не знали, що робити, підпалили хату».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 574-575.

вгору