со́рок — назва числа 40 та його цифрового позначення із 40 одиниць; давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; також набір, в’язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок; здавна — магічне число, з яким пов’язано багато прикмет (див. Со́рок святи́х); дуже часто вживане в поезії та обрядовості; у літописному описі походу Олега на Візантію згадується про 2000 кораблів з 40 людьми на кожному; М. Костомаров називав це число епічним; у піснях, коли йдеться про велике військо чи взагалі велике число, його кількість визначається в 40 тисяч («Зібрав війська 40 тисяч», «Йде на тебе 40 тисяч хорошої вроди»); у билинах бачимо 40 богатирів, сорок калік, сорок царів, сорок тисяч сили ратної; за повір’ям, хто вб’є гадюку, тому відпускається 40 гріхів; на писанках бачимо орнамент сорокакли́нці; за народною загадкою, людина сидить сорок тижнів у в’язниці, тобто в лоні матері; через 40 днів породілля мусить брати очисну молитву; на сороковий день по смерті справляють сорокови́ни (див.); можна думати, що це число набуло епічного значення під християнським впливом (40-денний піст, 40-річне мандрування Мойсея пустелею, 40 днів перебував Мойсей на горі Синаї, сорок днів постили у пустелі пророк Ілля і Спаситель світу, сорок годин спочивало в гробі тіло Христове).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 568.