собо́р —

1) зібрання, з’їзд представників духовенства християнської церкви; поділяються на вселенські, національні та провінційні; вселенських православні церкви визнають лише 7; першим національним собором київської митрополії був Володимирський собор 1274 р.;

2) = собо́рна це́рква — головна або велика церква міста; головна церква в монастирі. Золотоверхі собори в Києві (І. Нечуй-Левицький);

3) Собо́р арха́нгела Гавриї́ла див. Гавриї́л2.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 558.