смі́лка = смо́лка — трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом; віскарія звичайна (клейка); цвіте у травні-липні; використовується у народній медицині. Уся зелена степова скатерть… була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (І. Нечуй-Левицький); П’яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (С. Васильченко); Це була галявина на Козачій горі, повна ромену, і васильків, і червоних смолок з клейкими стеблинами (О. Донченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 555.