сльота́ —

1) хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі; також невпинний дощ, мряка або мокрий сніг;

2) у переносному розумінні — набридлива, надокучлива людина (звідси традиційне порівняння як сльота́ (сльото́ю) — невідступно, надокучливо, набридливо).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 553.