скі́пка = скі́па (зменшене — скі́почка) — тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина; символізує худорлявість, виснаженість; про змарнілу жінку кажуть: «Висохла (така), як скіпочка». Скіпочку засвітила (Я. Головацький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 547.