сковорода́ — круглий плаский кухонний прилад для смаження м’яса, яєць, тушкування овочів тощо; форма кола робить сковороду в народній уяві охоронним предметом (див. «Вій» М. Гоголя); використовують предмет у замовляннях щодо стримування вогню і в магічному поборюванні оп’яніння. Совайся, Ничипоре, по гарячій сковороді (приказка); Хоч на воді, аби на сковороді (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 547.