сиріве́ць = сирове́ць — напій, приготовлений із залитих кип’ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас;з сирівцю робили холодний борщ, який теж так само називали, пор. у Т. Шевченка: «Ой пий сировець та криши петрушку». І кубками пили слив’янку, мед, пиво, бражку, сирівець (І. Котляревський); Сировець зацвів у діжці (Грицько Григоренко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 539.