си́ній — колір, що в українському народному світосприйманні зливається з символікою блаки́тної (див.) барви; в українській іконографії одяг Богородиці часто синій; у Ю. Клена читаємо: «І під обрієм грізних років Голубіє, мов спогад про Тебе, Синя плахта лісів, Синій пояс Твій стрічкою в’ється»; у народних піснях синє вино подається на противагу зеленому, що символізує радість, веселощі («Зелене вино на потішення»), означає журбу: «Твоє ми вино синьо зацвіло, Синьо зацвіло, мало вродило»; у «Слові о полку Ігоревім» після поразки українського війська «черпали мені синє вино з трудом змішане».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 538-539.