си́мвол —

1) умовне позначення якогось предмета, поняття або явища; на створення символів впливає оточення; це уява особливого роду, але завжди конкретно взята з зовнішнього світу; у кожного народу в символіці є свої особливості, що пояснюються передусім специфікою спілкування цього народу з довкіллям; щоб знати й розуміти історію й культурне життя того чи того народу, треба знати й розуміти його символи. Хліб на рушнику як народний символ гостинності; Символ віри як стислий виклад догматів християнства; Національні символи;

2) художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття тощо. Троянда як художній символ кохання; Сокіл, орел як фольклорні символи сили, мужності, краси, величі.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 537.