сивина́ = сиви́зна́ — сиве волосся як ознака (а отже й символ) старості; з підстаркуватого чоловіка, що закохується в молоду дівчину, кепкують: «Сивина в бороду, а біс (чорт) у ребро»; як життєве спостереження інша приповідка: «Коли чоловік сивіє, то шаліє; фразеологізм: з сиви́зни́ (сивини́) вікі́в (столі́ть) — з дуже давніх часів, з давніх-давен. Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, і Богдан, і славний Морозенко, і козаки Швачка та Голота — і кличуть до бою за Батьківщину (О. Довженко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 536-537.