святи́тель —
1) високе найменування ієрея, архієрея;
2) той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний Небесами заступником вірників.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 532.