своя́к —

1) брат дружини, а та­кож чоловік жінчиної сестри; сво­яком називають ще свата (див. сват 2); жартують: «Свояк: десята вода на киселі»; «Ми з тобою сво­яки: твій дядько моїй Парасці двоюрідний Сидір»; «Ти мені сво­як: в твоєї баби запічок горів, а мій дід руки грів»; «Ти мені свояк по рябій свині з поросятами»;

2) своя, близька людина. Свій свояка вгадає здалека (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 530-531.