сви́щик = свисту́н (зменшено-пестливе — свистуне́ць) —

1) ста­ровинна дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист; свисток;

2) складова частина сопі́лки (див.);

3) тільки свисту́н — порожній горіх; символ безвартісності: «Був колись горіх, а тепер свистун».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 527.