салама́ха = солома́ха = салама́та —

1) старовинна українська рід­ка кашоподібна страва (на проти­вагу лемішці), приготовлена на олії чи маслі із завареного на воді борошна (перев. гречаного); сим­вол козацького побуту. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі сала­маха, козацькая завертаха (дума); Житньої соломахи бузиновим моло­ком запивати (М. Максимович); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (П. Панч);

2) тільки салама́ха — старовинна страва з товченого часнику з сіллю та хлі­бом з додаванням квасолі.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 521.