са́жень = са́жінь = ся́жень — давня східнослов’янська лінійна міра, що вживалася до запровадження метричної системи мір (з XIX ст. дорівнювала 3 аршинам, або 1,8965 м); така сама міра, що використовувалася для виміру площі; кількість (об’єм) чого-небудь, шо дорівнює цій одиниці (кубічній); спеціально виготовлена мірка згідно цієї лінійної одиниці; розрізняли косови́й са́жень (довжина, рівна віддані між кінцем ноги і кінцем витягнутої вгору руки) і ма́ковий са́жень (відстань між кінцями простертих поземно рук); звідси вираз пла́вати са́женями (плавати, викидаючи наперед одну руку за другою). Найглибше під містком, сажнів у два води (Л. Глібов); Квадратний сажень; Кубічний сажень; Дерев’яний сажень; Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень! (проклін).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 521.