сади́ба —

1) сільський житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і горо­дом. За сараєм був невеликий город, і всю садибу обступив навколо старий похилий тин (О. Довженко);

2) маєток. Доведеться в посаг їй да­ти шин та садибу чигиринську (Н. Рибак).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 520.