Сагайда́чний (Конише́вич) Петро́ (рік народження невідомий, с. Кульчиці, тепер Самбірського району Львівської області — помер 1622 p., м. Київ) — гетьман українського реєстрового козацтва; виховувався в Острозькому колегіумі; під його командуванням було здійснено ці­лий ряд успішних козацьких похо­дів проти турків і татар; відіграв значну роль у відновленні право­славної ієрархії в Україні; дбав про розвиток української культури; разом з усім Запорозьким вій­ськом вступив до Київського брат­ства; похований у Києво-Братському монастирі; народ увічнив його пам’ять у пісні «Ой на горі та женці жнуть»; П. Куліш написав драму «Петро Сагайдачний». А по­заду Сагайдачний, що проміняв жін­ку на тютюн та люльку, необачний (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 519.