рідня́ — чиїсь родичі, близькі або далекі; також родич або родичка кому-небудь; у народній творчості родинні зв’язки виступають часто об’єктом гумору, каламбуру: «Ба­биного зятя троюрідна невістка», «Василь бабі — сестра в перших», «Кіндрат — свині брат, а кабана вуйко», «Родичі — поза городи хо­дячі». Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю (П. Чубинський); Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати (М. Номис); Тіль­ки й рідні, що лапті одні (М. Но­мис); Тільки й рідні, що в Києві Хима (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 501.