рубе́ль —
1) старовинне знаряддя селянського домашнього вжитку — вузька дерев’яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання (прасування) білизни (перев. з домотканих або грубих тканин). Ой бив рублем і качалкою (пісня);
2) довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, соломою, снопами й притягують за її кінці вірьовкою до полудрабка так, щоб, придавивши, утримати вантаж.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 510.