ре́дька — дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми; коренеплід цієї рослини; гірка на смак, вона символізує неприємності: «Кажуть мені редьку їсти, редька гіркенька; кажуть мені жінку бити — жінка молоденька»; уві сні редька віщує горе; через гіркість її називають хрі́новою ма́тір’ю; у піст хрін і редька були звичайною, хоч і не дуже приємною, їжею: «Уже дзвонять на хрін, на редьку», тобто вже починається піст; у сполученні: скребти́ ре́дьку кому — докоряти комусь, ганьбити когось.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 496.