Про УКРЛІТ.ORG

редька

ре́дька — дворічна овочева рос­лина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренепло­дом круглої чи довгастої форми; коренеплід цієї рослини; гірка на смак, вона символізує неприємно­сті: «Кажуть мені редьку їсти, редька гіркенька; кажуть мені жін­ку бити — жінка молоденька»; уві сні редька віщує горе; через гір­кість її називають хрі́новою ма́тір’ю; у піст хрін і редька були зви­чайною, хоч і не дуже приємною, їжею: «Уже дзвонять на хрін, на редьку», тобто вже починається піст; у сполученні: скребти́ ре́дьку кому — докоряти комусь, ганьбити когось.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 496.

вгору