ра́нок — після ночі — початок дня, перші його години; як і кожний початок, провіщав щось зле або добре: «Як буде зранку, так і до останку», «Як піде горе зрання, то аж до смеркання».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 495.