ра́ло — старовинне примітивне знаряддя для оранки землі, попе­редник плуга. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (М. Номис); Покинув ниву я і рало, Покинув ха­ту і город (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 495.