рак —

1) покрита панцером безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих з великими клішнями біля голови і черевцем, схожим на хвіст; кольором вона темна, але в окропі робиться чер­воною, тому й кажуть: «Почерво­нів, як рак» або «Напік раків»; рак посувається досить повільно, тому й жартують: «Пішов, як рак по дріжджі»; клішнями рак міцно тримає те, що піймає, тому висту­пає символом настирливості, в’їд­ливості («Вчепився, як рак»); рак на відміну від риби менше ціну­вався, тому постала приповідка: «На безриб’ї і рак риба»; за леген­дою, коли Бог сотворив усі водяні тварини, риби поплили вперед, а рак позадкував, і очі Бог дав йому ззаду, тому жартують: «Змилувався Бог на рака, дав йому очі там, де срака»; Д. Яворницьким зафіксо­вано звичай «женячко рака», що побутував у Подніпров’ї в день Петра-Павла (ловили рака й рачиху, одягали обох як «молодих», вінчали навколо столу, а потім це «женіння» святкували). Не буде ри­ба раком (М. Номис);

2) (з великої літери) одне з 12 сузір’їв зодіа­ку; відповідно його астрологічний знак (символ), що припадає на 21 червня — 22 липня;

3) Рак-Небора́к — персонаж народних казок; у переносному значенні — бідна, нещасна людина; бідолаха, горо­паха. Я Рак-Неборак, як ущипну, буде знак! (примовлянка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 494-495.