піл (зменшене — поло́чок) — у старій селянській хаті — нари для спання, розміщені вздовж задньої стіни між піччю і протилежною до печі причілковою стіною. Насу­проти столу, між череватою піч­кою й другою стіною притулився піл (Панас Мирний); У світлиці да на полочку дівчина чорним шовком со­рочку ой шиє, шиє (П. Чубин­ський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 455.